Цикл уроків за темою "Я і світ", українська література 6 клас
ЛЕСЯ УКРАЇНКА (ЛАРИСА ПЕТРІВНА КОСАЧ). ДИТИНСТВО ПОЕТЕСИ, РОЛЬ РОДИНИ У ЇЇ ВИХОВАННІ. «МРІЇ», НЕПОВТОРНИЙ СВІТ ДИТИНСТВА В ПОЕЗІЇ
Мета:
навчальна: ознайомити учнів із життям і творчістю Лесі Українки, її поезіями про дитинство, розкрити образ ліричної героїні — сильної духом дівчинки;
розвивальна: розвивати поетичну уяву, навички виразного читання поетичних творів, зв’язне мовлення;
виховна: виховувати почуття любові до родини, цілеспрямованість, наполегливість.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Обладнання, наочність: портрет Лесі Українки, поетичні збірки поетеси, дидактичний матеріал.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Забезпечення емоційної готовності уроку
2. Перевірка домашнього завдання
3. Актуалізація опорних знань. Бесіда (спілкування державною мовою)
Що ви знаєте про поетесу Лесю Українку?
Які вірші поетеси ви вивчали?
Хто мати Лесі Українки?
Які твори Олени Пчілки ви читали?
Чому псевдонім мати Лесі Українки «Пчілка»?
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
ІІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Випереджаюче завдання для учнів (інформаційно-цифрова компетентність)
Підготувати невеличке повідомлення за наступними питаннями:
Розповідь про дитинство Лесі Українки.
Освіта письменниці.
Трагедія в житті поетеси (розповідь про хворобу).
Історія псевдоніму Лесі Українки.
ЛЕСЯ УКРАЇНКА «ЯК ДИТИНОЮ, БУВАЛО…», «ТИША МОРСЬКА». ОБРАЗ МУЖНЬОЇ, СИЛЬНОЇ ДУХОМ ДІВЧИНКИ, ЇЇ ЖИТТЄРАДІСНИЙ ПОГЛЯД НА СВІТ, ВІЛЬНОЛЮБСТВО, ВПЕВНЕНІСТЬ, РОЗВИНЕНА УЯВА
Мета:
навчальна: ознайомити з першими поезіями маленької Лесі, підготувати дітей до сприйняття поетичних творів поетеси; навчити виразно читати та аналізувати поезії;
розвивальна: розвивати навички виразного читання ліричних творів, вміння характеризувати образ ліричної героїні поезій, визначати художні засоби, з’ясувати їхню роль у поезіях;
виховна: виховувати почуття співпереживання, прагнення бути мужнім, впевненим, цілеспрямованим, волелюбним, як і Леся Українка.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Обладнання, наочність: портрет Лесі Українки, поетичні збірки поетеси.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Забезпечення емоційної готовності уроку
2. Перевірка домашнього завдання
3. Актуалізація опорних знань.
- Розгадування ребуса (математична компетентність)
- Літературний диктант
Справжнє ім’я Лесі Українки. (Лариса Петрівна Косач)
У якому році народилася Леся Українка? (1871)
Перший вірш Лесі Українки. («Надія»)
Кому присвячений вірш «Надія»? (Тітці Олені)
У скільки років навчилася Леся читати? (4)
Хто мати Лесі Українки? (Олена Пчілка)
Скільки мов знала Леся Українка? (13)
У якому вірші Лесі Українки зустрічаємо лицарську добу? («Мрії»)
Скільки років прожила Леся Українка? (42)
На якому інструменті грала Леся Українка? (Фортепіано)
Коли був написаний вірш « Мрії»? (18 листопада 1897)
Що уславлює у вірші «Мрії» Леся Українка? (Мужність, героїзм)
ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО «ФЕДЬКО-ХАЛАМИДНИК». ХУДОЖНЯ РОЗПОВІДЬ ПРО ДИВОВИЖНОГО ХЛОПЧИКА ФЕДЬКА, ЙОГО ЖИТТЯ І ПРИГОДИ, СТОСУНКИ З ОДНОЛІТКАМИ
Мета:
навчальна: систематизувати знання учнів за змістом оповідання для розкриття внутрішнього світу героя; виділити риси характеру Федька, що вирізняють його з кола друзів — однолітків, вчитись їх коментувати;
розвивальна: розвивати навички висловлювання власної думки з приводу обговорення поведінки і вчинків головного героя та його оточення;
виховна: виховувати кращі людські якості.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Забезпечення емоційної готовності уроку
2. Актуалізація опорних знань. Бесіда (спілкування державною мовою)
Чи замислювалися ви над тим, які ви? Які люди вас оточують?
Чи у вашому характері присутні такі риси, як гордість, чесність, справедливість, людяність?
ІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступне слово вчителя
ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО «ФЕДЬКО-ХАЛАМИДНИК». ЩЕДРИЙ НА ДОБРО ВНУТРІШНІЙ СВІТ ГЕРОЯ. ФЕДЬКО ЯК ОСОБИСТІСТЬ
Мета:
навчальна: допомогти учням розібратися в складнощах характерів та вчинків героїв оповідання; розвивати навички виразного читання, переказу, виділення головних епізодів та деталей, висловлення власного ставлення до прочитаного, обґрунтування своєї думки;
розвивальна: сприяти усвідомленню найважливіших цінностей моралі та етики, що роблять людину душевно багатою і щедрою на добро, порядність, чесність;
виховна: виховувати в учнях добро, щедрість, вміння дружити.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Забезпечення емоційної готовності уроку
2. Актуалізація опорних знань. Тестові завдання
1. Яких пустощів не робив Федько?
А Вибив шибку з рогатки;
Б переполохав сусідських птахів;
В перекинув діжку з дощовою водою;
Г підбив синця другові.
2. Для чого використовували липкий і вогкий пісок?
А Для посипання вулиці;
Б для полювання на крадіїв;
В для укріплення тину;
Г для будування хаток.
3. Чим полюбляли займатися діти у дворі?
А Запускати змія;
Б грати в лапту;
В купатися у річці;
Г грати у схованки.
4. Яке покарання застосовував батько до Федька?
А Ставив у куток;
Б змушував робити хатні справи;
В бив ременем;
Г не дозволяв гуляти надворі.
5. За що Федьку діставалося найбільше?
А Брехав батьку;
Б видавав товаришів;
В бився з сусідськими дітьми;
Г спокушав панського сина Толю на бешкет.
6. Як мати образливо називала Федька?
А Сибіряка;
Б розбишака;
В пройдисвіт;
Г лихвар.
7. Що побачив Толя одного дня з вікна?
А Як Федько вкрав сусідську курку;
Б як Федько з друзями гуляв під дощем;
В як Федько зламав тин у чужому садку;
Г як Федько відібрав у хлопців повітряного змія.
8. З чим порівнює автор лід на річці навесні?
А З прозорим дзеркалом;
Б з крихким кришталем;
В з намоченим цукром;
Г з тендітним полем.
9. Що хотів робити Федько на річці?
А Купатися в ополонці;
Б ловити рибу;
В бігати по льоду;
Г проїхатись на кризі.
10. Чим закінчилася угода Федька з Толею?
А Федько перейшов на інший берег по кризі;
Б Федько впав у воду на середині річці;
В Федько допоміг Толі дістатися іншого берегу;
Г хлопці злякалися та не пішли на річку.
11. Чим закінчилася пригода на річці для Федька?
А Батьки покарали його як слід;
Б його змусили просила вибачення у Толі;
В йому все зійшло з рук;
Г він помер.
12. Як відреагували батьки на події на річці?
А Покарали обох хлопців за бешкет;
Б покарали Федька за те, що він штовхнув Толю на лід;
В покарали Толю за те, що він побився з Федьком;
Г батьки були раді, що хлопці залишились живі, тому не карали їх.
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
ІІІ. ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК
Урок розвитку мовлення. Анкетна характеристика головного героя оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник» (з використанням цитат)
Мета: вдосконалювати вміння учнів складати план характеристики образу героя, зокрема Федька з оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник»; звернути увагу на призначення персонажа у творі, його зв’язок з іншими героями; розвивати культуру мовлення, логічне мислення, спостережливість, увагу, пам’ять; активізувати словник школярів; уміння раціонально використовувати навчальний час; виховувати активну життєву позицію; прищеплювати інтерес до результатів власної навчальної діяльності.
Тип уроку: застосування знань і вмінь.
Обладнання: текст твору, план характеристики літературного персонажа.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Бесіда за питаннями (спілкування державною мовою):
Дайте визначення художньому образу. (Художній образ — особлива форма естетичного освоєння світу, при якій зберігається його предметно-чуттєвий характер, його цілісність, життєвість, конкретність, на відміну від наукового пізнання, що подається у формі абстрактних понять)
Що вам відомо про поняття «літературний характер героя»? (Характер літературний — це зображення письменником у художньому творі людини з властивими їй індивідуальними рисами, які зумовлюють її поведінку, ставлення до інших людей, до життя)
Яке значення приділяється портрету літературного героя? (Портрет — зображення в літературному творі зовнішнього вигляду, пози, рухів, виразу обличчя людини, її одягу, взуття тощо)
У чому призначення того чи іншого літературного персонажа у творі?
Як умовно можна розподілити персонажів твору? Чим зумовлений такий розподіл? Свою думку вмотивуйте.
Під впливом кого і чого відбувається формування літературного героя?
ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ
Асоціативний диктант .
Завдання: записати у першу колонку слова, що асоціюються із Федьком, у другу – із Толею.
Покірний, спритний, чесний, черствий, безсердечний, бешкетливий, ласкавий, ніжний, делікатний, підлий, правдивий, справедливий, пихатий, вірний у дружбі, зарозумілий, боягузливий, мужній, сміливий, відчайдушний, добрий, милосердний, непередбачуваний, дволикий, ввічливий, лицемірний, необережний, плаксивий, жалісливий, гордий, любить славу, неслухняний, прагне до лідерства, веселий, тактовний.
Робота в парах (уміння вчитися впродовж життя).
Визначити 5-6 критеріїв, які допоможуть охарактеризувати головного героя оповідання В.Винниченка «Федько-халамидник».
Ознайомлення із планом анкетної характеристика Федька.
Орієнтовний план
Ім’я, прізвище (якщо вказано) персонажа твору.
Батьки персонажа.
Твір, у якому діє персонаж, його статус.
Прототип героя (якщо є).
Портретна характеристика героя.
Навчання.
Риси характеру.
Ставлення інших героїв до образу:
а) батьки;
б) Толя;
в) інші хлопці;
г) дорослі.
9. Ставлення автора до свого героя; яку авторську ідею цей герой втілює.
10. Моє ставлення до героя, над чим змусив задуматися.
Самостійна робота учнів над підбором цитатного матеріалу (математична компетентність, уміння вчитися впродовж життя).
Індивідуальна допомога вчителя учням (за необхідності).
V. ПІДСУМКИ УРОКУ.
Метод «Мікрофон» (спілкування державною мовою)
Чого я навчився на сьогоднішньому уроці…
Що було для мене найскладнішим…
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: закінчити роботу з анкетою.
СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ «ТЕПЛОТА РОДИННОГО ІНТИМУ…», «ЗАБУЛА ВНУЧКА В БАБИ ЧЕРЕВИЧКИ…». НАСТРОЇ І ПОЧУТТЯ, ВИСВІТЛЕНІ В ПОЕЗІЯХ (ЛЮБОВ, ДОБРОТА, ВИСОКА ДУХОВНІСТЬ)
Мета:
навчальна: ознайомити учнів із життям і творчістю поета, допомогти усвідомити зміст і красу його творів;
розвивальна: розвивати навички виразного читання, коментування поетичних рядків, співвіднесення висловлених у них почуттів зі своїми власними;
виховна: виховувати любов до рідного дому, батьків, почуття відповідальності за них.
Теорія літератури: віршові розміри, ямб, хорей.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Обладнання, наочність: портрет С. Чернілевського, дидактичний матеріал.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Забезпечення емоційної готовності уроку
2. Перевірка домашнього завдання
3. Актуалізація опорних знань
Евристична бесіда (спілкування державною мовою)
Вірш — це…
Строфа — це…
Розмір — це…
Які художні прийоми використані у віршах?
З якою метою поети використовують художні прийоми?
Ребус (математична компетентність)
Рубрика «Розтлумач прислів’я» (ініціативність і підприємливість)
Завдання: пригадати прислів’я, пов’язані з родиною і родинним життям, розтлумачити їх.
Батька з матір'ю почитати - горя не знати.
Була б моя бабуся, нікого не боюся; бабуся - Щиток, кулак - молоток.
Де мир та лад, там і Божа благодать.
Земля без води мертва людина без сім'ї - пустоцвіт.
Людина без сім'ї, що дерево без плодів.
Материнська молитва з дна моря дістає.
Без сім’ї та родини немає народу.
Хто шанує родину, той достойна людина.
Щаслива родина — міцна Україна.
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
ІІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Контрольна робота за темою «Я і світ. Частина І»
І варіант
Початковий рівень (за кожне питання — 1 бал)
1. Чим закінчилася пригода на річці для Федька?
А Батьки покарали його як слід;
Б його змусили просити вибачення у Толі;
В йому все зійшло з рук;
Г він помер.
2. Який художній засіб використовує С.Чернілевський у рядку «Полум’я гуляє по гіллю» із вірша «Теплота родинного інтиму»?
А Метафору;
Б синекдоху;
В епітет;
Г порівняння.
3. Яка пора року зображена у вірші «Мрії» Лесі Українки?
А Зима;
Б осінь;
В весна;
Г літо.
Середній рівень (за кожне питання — 1 бал)
1. Хто є головними героями твору «Федько-халамидник»?
2. У чому полягає сюжет поезії С. Чернілевського «Теплота родинного інтиму…»?
3. Пригадайте з теорії літератури, у чому полягає різниця між віршованими розмірами «ямб» та «хорей». Визначте віршовий розмір у наведених рядках:
«Що, болить?» – мене питали,
Але я не признавалась –
Я була малою горда, –
Щоб не плакать, я сміялась.
Достатній рівень (за питання — 0–2 бали)
Виконайте одне із запропонованих завдань:
1. У чому полягає трагедія твору В. Винниченка «Федько-халамидник»? Обґрунтуйте свою думку.
2. Поміркуйте, який настрій вірша «Як дитиною, бувало…» Лесі Українки.
3. Який зміст вкладає С.Чернілевський у поняття «теплота родинного інтиму»?
Високий рівень (за твір — 0–4 бали)
Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:
а) «Які вони, мрії Лесі Українки?» (за поезією «Мрії»)
б) «Роль батьківського дому в житті людини» (за поезією С.Чернілевського).
в) «Чого навчає твір В. Винниченка «Федько-халамидник»? Наведіть приклади.
ІРИНА ЖИЛЕНКО. ВІДОМОСТІ ПРО ПИСЬМЕННИЦЮ. «ЖАР-ПТИЦЯ»
Мета:
навчальна: ознайомити учнів із біографією Ірини Жиленко; дати уявлення про протистояння добра та зла; продемонструвати повчальний зміст твору «Жар-птиця», спонукати учнів до образного мислення, самостійного аналізу, розвитку фантазії та формуванню особистої точки зору;
розвивальна: зацікавити учнів суспільною проблематикою, допомогти їм установлювати причиново-наслідкові зв’язки;
виховна: прищеплювати моральні цінності.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь на навичок.
Обладнання, наочність: дидактичний матеріал, твори письменниці, її портрет.
Злiтайте! Небо ж бо велике,
Хто на Пегасi, хто i так…
Iрина Жиленко
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Забезпечення емоційної готовності уроку
2. Актуалізація опорних знань. Бесіда (спілкування державною мовою)
Пригадайте, що таке казка та які елементи вона має.
Як відрізнити чарівне від реального? Обґрунтуйте свою думку.
Яких диво-птахів ви пам’ятаєте з прочитаних казок?
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
ІІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Вступне слово вчителя.
Сьогодні ми знову побуваємо в казці, де живуть чарівниці та жар-птиці, де витає мріями талановита поетеса Ірина Жиленко.
І. Жиленко писала: «Я щаслива людина. Люблю життя. Вдячна долі за те, що мене обминули спокуси вульгарного споживацтва, кар’єризму, фанатичного аскетизму, залишивши мені просте і добре, багатотрудне і радісне людське життя. Радісне не , а …».
2. Повідомлення учня про життєвий і творчий шлях поетеси (інформаційно-цифрова компетентність).
Ірина Володимирівна Жиленко народилася 28 квітня 1941 року в м. Києві під час Другої світової війни. Виховувалася у родичів в Звенигороді. Перший вірш написала у 8 років. Дебютувала 1965 року збіркою «Соло на сольфі», яка спричинила тривалу дискусію у пресі. 1964 року заочно закінчила Київський університет ім. Т. Г. Шевченка, здобула науковий ступінь кандидата богослів’я.
Працювала в редакціях газет і журналів. Одружилася із відомим українським письменником Володимиром Дроздом, діти: Ірина Жиленко-молодша (Орися) (1966 р. н.), кандидат богослов’я, син Павло Дрозд. Учасниця антиколоніального руху шістдесятництва, хоча залишилася «явищем не дисидентського, а суто літературного шістдесятництва». Знайома з Євгеном Сверстюком, Опанасом Заливахою, Василем Симоненком, Іваном Дзюбою, Михайлиною Коцюбинською. Працювала у жанрі «міської української прози» в умовах русифікації Києва у 1980-х роках. Під тиском обставин була змушена вступити до комуністичної партії 1981 року.
ІРИНА ЖИЛЕНКО «ПІДКОВА», «ГНОМ У БУФЕТІ».
ПОЕТИЧНІ РОЗДУМИ ПРО ДРУЖБУ, ДОБРОТУ, КРАСУ, ПРО ЛЮДСЬКЕ ЩАСТЯ І ШЛЯХИ ДО НЬОГО, ПРО ТЕ, ЩО МОЖЕ ВРЯТУВАТИ СУЧАСНИЙ СВІТ
Мета:
навчальна: ознайомити з творчістю Ірини Жиленко, допомогти усвідомити ідейно-художню цінність її поезій;
розвивальна: розвивати навички виразного та усвідомленого читання поезій, коментування їхнього змісту;
виховна: виховувати вміння бачити красу навколо, цінувати доброту, дружбу.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання, наочність: дидактичний матеріал, твори письменниці.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Забезпечення емоційної готовності уроку
2. Слово вчителя
У народів Далекої Півночі на означення поняття «сніг» є близько сорока назв! Це в залежності від кольору, стану, структури, часу. У поетеси І. Жиленко сніг має тільки п’ять кольорів, але від того вірш грає, виблискує всіма гранями, чарує, повертає в казку. Спробуємо побувати в цій казці й ми.
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
ІІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступне слово вчителя
Що таке щастя, кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас — індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання. Для когось щастя — це мати автомобіль, добре облаштовану квартиру з меблями, від яких тріщать стіни, та гаманець, наповнений грошами.
Можливо, це і є якась сота частина щастя. А може, й ні. Ймовірно, що щастя — це, перш за все, — мати вірних, незрадливих друзів, здатних у будь-яку хвилину прийти до тебе на допомогу.
Якщо станеться біда, ти завжди можеш розраховувати на тверду руку друга. Він допоможе порадою, запропонує реальну допомогу.
Щастя — це мати здорових, люблячих батьків, котрі тебе розуміють.
2. Індивідуальні повідомлення учня про підкову (інформаційна і цифрова компетентність).
Існує одна вельми незвичайна легенда, яка оповідає про те, що підкова є не тільки символом удачі, але і захистом від сил зла.
Давним-давно жив один єпископ Кентерберійський, звали його Дунстан. Але був він не тільки людиною глибоко віруючою, але і славився по світу, як майстерний коваль. Одного вечора до нього в кузню прийшов чорт і почав просити коваля підкувати йому копито.
Дунстан трохи здивувався такому дивному візиту, проте погодився взятися за справу за умови, що чорт дозволить прикувати себе до стінки. Він пояснив непроханого гостя, що ці запобіжні заходи необхідні, тому що процедура дуже болюча і коваль побоюється, щоб в процесі чорт не вдарив його копитом.
Отримавши від нечистого згоду, Дунстан взявся за справу і незабаром нова підкова була готова. Вона чудово підходила копиту, і ковалеві залишалося тільки приладнати її. Помолившись про те, щоб все минуло добре, коваль почав забивати перший цвях у копито.
І тут чорт завив від пекельного болю, адже будь-яку справа, благословлена молитвою, було для нього болючою. Відчуваючи жахливі муки, невідомі людям, чорт просив Дунстана відпустити його, залишивши справу незавершеною. Однак коваль, побоюючись, що про нього піде погана слава, не послухався його і почав стукати по цвяху з новою силою, щоб завершити розпочату справу до кінця.
Чорт завив так, що затремтіли стіни, і знову почав просити коваля відпустити його на свободу, обіцяючи виконати будь-яке бажання. Дунстан подумав і взяв із чорта обіцянку, що той ніколи не зайде в будинок, на дверях якого буде висіти підкова.
Відтоді вважається, що нечиста сила не тільки обходить стороною будинки, в яких живуть ковалі, але й не сунеться в будинки, в яких над дверима висить підкова.
3. Робота над поетичним твором «Підкова»
І. КАЛИНЕЦЬ «ДИВОСВІТ» («СТЕЖЕЧКА», «БЛИСКАВКА», «ВЕСЕЛКА»)
Мета: ознайомити учнів з талановитим українським поетом; вчити виразно і вдумливо читати вірші з циклу «Дивосвіт»; прокоментувати образне бачення світу, явищ природи у них; пояснювати поєднання у творах уявного, фантастичного і реального; висловлювати власне бачення стежки, веселки, диму, блискавки, криниченьки; розвивати спостережливість, логічність у мисленні, увагу, культуру зв’язного мовлення; вміння грамотно висловлювати власну думку, відстоювати свою точку зору; формувати кругозір, світогляд; виховувати сприйняття краси і сили художнього слова; почуття поваги, пошани до поетичної творчості І. Ка- линця.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет І. Калинця, бібліотечка його поетичних творів, учнівські малюнки до циклу «Дивосвіт»; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання: Аналіз поезій І.Жиленко «Гном у буфеті», «Підкова».
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Бесіда за питаннями (спілкування державною мовою)
Чи спостерігали ви за явищами природи? Чому вони виникають?
Що необхідно для того, щоб стати справжнім поетом?
Назвіть відомі вам художні засоби. Яка роль приділяється художнім засобам у поетичних творах?
Слово вчителя
На сьогоднішньому уроці ми з вами відкриємо для себе дивосвіт поезії І.Калинця, сучасного українського письменника зі Львова, лауреата Державної премії ім. Т. Г. Шевченка та літературної премії ім. Василя Стуса. Йому довелося витримати шість років ув’язнення і три роки заслання лише за те, що він завжди палко любив Україну, писав про це твори, не бажав плазувати перед «сильними світу цього». Така ж доля спіткала і його дружину, письменницю Ірину Калинець.
ІV. Основний зміст уроку
ЕММА АНДІЄВСЬКА. УКРАЇНСЬКА ПИСЬМЕННИЦЯ І ХУДОЖНИЦЯ, ЯКА ЖИВЕ В НІМЕЧЧИНІ. ЇЇ КАЗКИ-ПРИТЧІ. «КАЗКА ПРО ЯЯН». ПРИХОВАНИЙ ПОВЧАЛЬНИЙ ЗМІСТ ТВОРУ. «Я» І ЗОВНІШНІЙ СВІТ, «Я» ТА ІНШІ ЛЮДИ
Мета:
навчальна: ознайомити учнів із біографією Емми Андієвської; дати уявлення про місце притчі в українській літературі; продемонструвати повчальний зміст твору «Казка про яян», охарактеризувати головних дійових осіб, сюжетну лінію; навчити учнів виокремлювати фантастичні елементи у прочитаному; скерувати читачів на пошук прихованого повчального змісту твору; дати уявлення про існування «я» внутрішнього і «я» зовнішнього та їхню взаємодію з навколишнім світом;
розвивальна: зацікавити учнів суспільною проблематикою, спонукати до міркування на морально-етичні теми допомогти їм установлювати причиново-наслідкові зв’язки;
виховна: прищеплювати моральні цінності, виховувати інтерес до спілкування з оточенням.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.
Ніколи не будьте спрямовані лише на своє “Я”,
зберігайте в собі чистоту помислів дитинства,
і доля вам віддячить новими відкриттями,
повнотою життя…
Е. Андієвська
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Забезпечення емоційної готовності уроку
2. Актуалізація опорних знань. Бесіда (спілкування державною мовою)
Що називають казкою-притчею? Чи може казка чогось навчити?
Згадайте ваші улюблені казки. Які чарівні персонажі вам запам’ятались найбільше?
Пригадайте, з яких частин складається казка та чи завжди вона має автора?
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
ІІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступне слово вчителя
Особливе місце серед сучасних українських авторів посідає незвичайна письменниця й художниця Емма Андієвська. Чому, запитаєте, незвичайна? Мабуть, ви вже звернули увагу на репродукції її картин, розміщені на дошці, вони й справді не такі, які ви звикли бачити. Істот з великими очима художниця називає «комахами-бегемотами». Зверніть увагу, в одній істоті — малюсінька комаха й величезний бегемот! Правда, незвичне поєднання? А хто сказав, що казка має бути звичайною? Незмінні герої картин Емми Андієвської (комахи-бегемоти) живуть у своєму казковому світі, мабуть, у космосі, а може, у вигаданій художницею країні. Так само незвичайні й казки Емми Андієвської, з однією з яких ви сьогодні познайомитеся. Незвичайним є й життя письменниці. Раннє дитинство Емми пов’язане з містом Сталіно (нині Донецьк). Потім родина переїхала до Вишгорода, що під Києвом. Саме тут, як згадує письменниця, вона «вперше побачила жінок у білих вишиваних сорочках, які ступали босоніж по чорній весняній запашній ріллі, а якою колоритною багатою мовою вони спілкувалися. «Мене змалечку готували на росіянку. До шести років я взагалі не володіла українською мовою, для мене навіть добирали няньок зі справжнім російським акцентом, аби виховати панську дитину. Не виховали. Чому? Дуже просто. Кожна нормальна дитина гостро реагує на несправедливість…». Отож цілком логічно, що Емма, зауваживши несправедливість щодо українців, української мови взагалі, пішла наперекір батькам. Так відбувся її вибір.
Із 1943 року мешкає в Західній Європі. Майбутня письменниця закінчила в Німеччині університет, згодом переселилася до Парижа, а потім – до США. Наприкінці 60-х років XX століття Емма Андієвська повертається до Німеччини, де зараз і мешкає.
Е. Андієвська працює в різних літературних жанрах: вона пише великі прозові твори, вірші, перекладає твори античної літератури, а останнім часом створює і казки.
2. Теорія літератури (уміння вчитися впродовж життя)
ЕММА АНДІЄВСЬКА «ГОВОРЮЩА РИБА». ПОРУШЕННЯ ПИТАНЬ МОРАЛІ, ДРУЖБИ, СИЛИ СЛОВА
Мета:
навчальна: ознайомити учнів із твором «Говорюща риба»; охарактеризувати головних дійових осіб, сюжетну лінію; навчити учнів виокремлювати фантастичні елементи в прочитаному; скерувати читачів до міркування щодо питань моралі, дружби та сили слова;
розвивальна: спонукати учнів до самореалізації, розвитку власної індивідуальності та взаємодії з іншими представниками суспільства;
виховна: виховувати інтерес до загальнолюдських цінностей, прищеплювати самостійність думок і вчинків та відповідальність за них.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку
2. Бесіда (спілкування державною мовою)
Охарактеризуйте, яким має бути справжній друг.
Поміркуйте, чим саме кожна людина відрізняється від іншої. Обґрунтуйте свою думку.
Хто така «біла ворона»? Наведіть приклади.
Чому, на вашу думку, люди не завжди ставляться добре до тих, хто відрізняється від них?
Яке ваше ставлення до людей, які не схожі на більшість?
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
1. Вступне слово вчителя
Є такий крилатий вислів – «німий як риба», або «мовчу як риба». Письменниця Емма Андієвська уявила собі, що не всі риби такі мовчуни і серед них є любителі поговорити. Не знайшовши підтримку серед своїх, така риба пішла шукати друзів серед людей, які, як відомо, відзначаються балакучістю. Проте люди теж не завжди знаходять спільну мову між собою, не вміють слухати й розуміти одне одного. Що вийшло з того, коли зустрілися говорюча риба й чоловік, якому ні з ким було поспілкуватися, - дізнаємося на уроці.
У процесі роботи на уроці ми з вами спробуємо знайти відповіді на такі проблемі запитання:
Хто з персонажів «казки» більш нещасний: неприйнята серед своїх «говорюща» риба, яка так трагічно загинула, чоловік, який втратив друга, чи жінка, яка не вміє бачити незвичайного?
Хто ж винен у смерті «говорющої» риби: чоловік, який не пояснив дружині, що його друг є рибою, чи жінка, яка не прислухалася до голосу рибини.
Ким насправді була «балакуща» риба: невизнаним генієм із трагічною долею чи зрадником, який, за казковим каноном, отримує по заслузі?
ІІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Тематична контрольна за темою «Я і світ
(творчість І. Жиленко, І. Калинця, Е. Андієвської)»
І ВАРІАНТ
І рівень (кожна правильна відповідь – 1 бал)
1. Укажіть, що робив гном із вірша І.Жиленко «Гном у буфеті»:
а) їв варення та печиво;
б) витирав пил, прибирав у кімнаті;
в) зупиняв пустунів, слухняних пригощав, нашіптував дітям казки.
2. Укажіть, чому не стало в небі Жар-птиці (за однойменним віршем І.Жиленко):
а) вона застудилася;
б) її викрали ворони;
в) вона полетіла у теплі краї.
3. Через те, що стежка рухлива, швидка, вона порівнюється (вірш «Стежечка»):
а) з вітром; б) дзигою; в) блискавкою.
4. Для чого королева повсякчас дивилася у дзеркало? (вірш «Блискавка»)
а) Щоб дізнатися про своє майбутнє;
б) заподіяти чаклунство;
в) помилуватися зовнішньою красою.
5. Що будували яяни у своєму місті? (За «Казкою про яян» Е.Андієвської.)
а) вежі, які завалюються;
б) зручні будинки;
в) розкішні палаци.
6. Емма Андієвська – українська письменниця й художниця, яка проживає у:
а) Парижі (Франція);
б) Нью-Йорку (Америка);
в) Мюнхені (Німеччина).
ІІ рівень (кожна правильна відповідь – 1 бал)
1. Поясніть, яка головна думка «Казки про яян» Е.Андієвської.
2. Назвіть художні засоби, які використано в рядках
Рвонулась на волю чудесна Жар-птиця,
І враз освітилась казково столиця.
Летіла все вище, так гарно, так вільно,
Як в найзолотішім, найкращім мультфільмі.
3. Дайте визначення поняттям «ямб» і «хорей».
ІІІ рівень (3 бали)
Охарактеритуйте образи риби, рибалки та його жінки із твору Е.Андієвської «Говорюща риба».
